საქართველოს პარლამენტმა მიიღო საფუძვლოდ ორი კანონური პროექტი SEPA-სგან შესავალის მისამართებლად

რატომ არის მნიშვნელოვანი

კანონური ცვლილებები საქართველოს ფინანსური მონიტორინგისა და გამოსახნელობის წესებს ევროპელ სტანდარტებსა და EPC-ის კრიტერიუმებს არდამორგებს, რაც საფუძვლო �საფუძვლო პირობაა ოფიციალური SEPA-განაცხადის დაყენბისთვის. პაკეტი წარმართებს რეგისტრების რეჟიმს — რამდენიმე დასაწყისი ინსტიტუციების, ინდივიდუალური საბანკო სეიფებისა და ტრასტების ბენეფიციარების — і.e. фактично підвищує прозрачність фінансової системи та знижує корупційні ризики. Водночас це умова отримання міжнародної фінансової допомоги від ЄС, МВФ і Світового банку: за даними Мінфіну, SEPA-суміжні законопроєкти входять до пакету з розблокування 29,5 млрд євро, а до 13 листопада 14 законопроєктів, від яких залежало фінансування до кінця року, мали бути проголосовані.

რა მოხდა

10 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила за основу два ключові законопроєкти, необхідні для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Законопроєкт №14327, ухвалений за основу 249 голосами народних депутатів, передбачає створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, реєстру кінцевих бенефіціарів трастів, розширення кола суб'єктів фінансового моніторингу та посилення відповідальності за подання недостовірних даних про власників бізнесу. Реєстр адмініструватиме Міністерство фінансів; за планом уряду, до нього вноситимуться лише IBAN, ім'я власника та назва банку, а також дані про відкриття й закриття рахунків, електронних гаманців і договорів на користування банківськими сейфами — без відомостей про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів. На першому етапі прямий доступ до реєстру планують надати Бюро економічної безпеки, Національному агентству з питань запобігання корупції та Агентству з розшуку та менеджменту активів.

Законопроєкт №15503, ухвалений за основу 258 голосами, вносить зміни до Цивільного кодексу України, необхідні для відповідності критеріям Європейської платіжної ради: захист немайнових прав юридичних осіб у разі поширення недостовірної інформації про можливі порушення у сфері фінансового моніторингу, право на відповідь для постраждалих, а також звільнення фізичних осіб від обов'язку відшкодовувати майнову та моральну шкоду за ненавмисне чи неумисне поширення недостовірних даних.

Обидва документи передано профільному комітету для доопрацювання відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради. Більшість норм законопроєкту №14327 набудуть чинності через шість місяців після офіційного опубліковання, окремі положення — з моменту запуску реєстрів або у 2027–2028 роках.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українські ЗМІ акцентують увагу на парламентських голосуваннях, конкретних нормах про фінансовий моніторинг, реєстрах і прозорості власності, а також на необхідності подальшої доопрацювання в комітеті. Значна частина публікацій пов’язує ухвалення з розблокуванням міжнародної фінансової допомоги, з оцінками економії для бізнесу та громадян і з орієнтовним строком підключення банків до єврозони. Дипломатичні й офіційні реакції наголошують, що заходи мають дати користь громадянам і малому бізнесу, а не бути ухваленими лише заради отримання європейського фінансування. Станом на 20 березня 2026 року парламент не проголосував за жоден із трьох SEPA-законопроєктів, а бюджет ризикував втратити майже 7 млрд євро через невиконання програм МВФ та Ukraine Facility.

სად განსხვავდება გაშუქება

Джерела по-різному описують стадію ухвалення законопроєктів: більшість повідомлень кажуть, що один документ підтримано в першому читанні, а другий ухвалено за основу, тоді як одне повідомлення стверджує, що другий ухвалено у другому читанні та в цілому. Так само по-різному подано тайминг прямого доступу правоохоронців до реєстру рахунків: в одному випадку доступ на першому етапі планується лише для визначених відомств, в іншому — спеціальні повноваження щодо доступу набувають чинності за шість місяців до вступу України до ЄС.

კონტექსტი

SEPA — це євровий простір платежів, що охоплює 41 країну, зокрема країни ЄС, країни-кандидати та партнерів; за даними Мінфіну, ним користуються понад 500 мільйонів громадян і підприємств. Європейська комісія під час попереднього розгляду заявки України через DG FISMA виявила невідповідності національного законодавства європейським вимогам. Пакет законопроєктів щодо приєднання до SEPA було підготовлено Кабінетом Міністрів ще у квітні 2025 року, а під час розгляду пакетів МВФ у квітні 2026 року було запропоновано, щоб правоохоронці отримували доступ до інформації про рахунки лише після вступу України до ЄС — фінансовий комітет цю пропозицію підтримав. Після ухвалення необхідного законодавства процес приєднання банків до єврозони очікується близько півтора року. Окремою умовою є успішне проходження оцінки MONEYVAL щодо впровадження стандартів FATF.