გამოქვეყნდა: · განახლდა:

საქართველოს ეროვნული ბანკი გაზარდა საინტერესო სტანდარტს 16,5%-მდე

საქართველოს ეროვნული ბანკის საბჭომ ოქტომბრის 29-ს გადაწყვიტა საინტერესო სტანდარტის підвищенა 0,5 პროცენტული წერტილით — 16,5%-მდე. გადაწყვიტვის მიზეზი გახდა ფასის ზეგამორების გაძლიერება და ინფლაციური очікуების погіршення. რე�гулятор одночасно підвищив 2026 წლის ინფლაციის პროგნოზს 12,5%-მდე და გადახედა რეალური მწვარობის პროგნოზი −0,4%-ом.

მთავარი მომენტები

  • საინტერესო სტანდარტი გაიზარდა 16%-დან 16,5%-მდე და ამოქმედებას შეძლობს ოქტომბრის 30-დან
  • სექტემბერში загальная инфляция გაიზარდა 10,0%-მდე, ბაზის ინფლაცია — 8,8%-მდე
  • 2026 წლის ინფლაციის პროგნოზი გაიზარდა 12,5%-მდე, 2027 წელს очікується 7,3%, а 2028 წელს — სამიზნე 5%
  • მესამე კვარტალში რეალური მწვარობა შემცირდა 0,5%-ს წლიდან წლამდე, а 2026 წლის პროგნოზი გადახედულია −0,4%-ამდე
  • ობსტრილების გაძლიერების ხაზით გაუმჯობესებელი ეფექტი შეიძლება 1,9 პროცენტულ წერტილის დანაშთა იყო
  • ნბუს ფასის ზეგამორების მთავარი მიზეზებია რუსეთის თავდასხვებები ლოგისტიკაზე და საწვავის გ дорожება ბრჟვალ ორხტაში მომხოლობის ფონზე

რატომ არის მნიშვნელოვანი

სტანდარტის გაზარდა ამოქმედებაში შედის როდესაც ინფლაციის ოცნოები მაღალი და არასტაბილურია, მწვარობа же тривожно погіршується. ЦінZnість зростання вартість позик та в умовах, коли війна, блокада портів і руйнування логістики вже послаблюють економічну активність. Підвищення прогнозу інфляції до 12,5% на 2026 рік означає, що регулятор більше не очікує повернення до цільових 5% до 2028 року.

რა მოხდა

Правління Національного банку України 29 жовтня 2026 року ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — з 16% до 16,5% річних. Новий рівень набув чинності 30 жовтня. Рішення було ухвалене через суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. За оцінкою НБУ, тенденції інфляції, які перевищили попередній прогноз регулятора, збереглися у жовтні: загальна інфляція у вересні пришвидшилася до 10,0% у річному вимірі, а базова — до 8,8%. Інфляційні очікування населення залишалися підвищеними та волатильними, а очікування банків і аналітиків відчутно погіршилися.

НБУ пов’язав посилення цінового тиску з наслідками російських атак на бізнес, складську та логістичну інфраструктуру, а також із прямими і вторинними ефектами подорожчання пального внаслідок війни на Близькому Сході. Наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції 2026 року близько 0,7 відсоткового пункту, а до факторів інфляційної динаміки регулятор також відносить розширення бюджетних стимулів.

Прогноз річної інфляції на 2026 рік підвищено до 12,5%. У 2027 році НБУ прогнозує сповільнення до 7,3% у річному вимірі, а повернення до цільових 5% — у 2028 році. Серед чинників сприяння сповільненню інфляції у 2027 році НБУ називає очікуване зниження світових цін на нафту та заходи монетарної політики, а передумовою повернення до 5% — поступове послаблення тиску на виробничі витрати бізнесу та зростання внутрішньої пропозиції товарів і послуг. Охолодження внутрішнього попиту та ринку праці в найближчі місяці через наслідки російських атак, за оцінкою регулятора, також стримуватиме інфляцію.

Економічний прогноз НБУ погіршив. Реальний ВВП у третьому кварталі 2026 року скоротився на 0,5% у річному вимірі, що регулятор пов’язав передусім із блокадою морських портів і російськими атаками на виробничі потужності та логістику. Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства, погіршилася динаміка інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства. Прогноз реального ВВП за 2026 рік переглянуто до скорочення на 0,4%, а негативний внесок наслідків інтенсифікації обстрілів оцінено у 1,9 відсоткового пункту. Оцінку номінального ВВП на 2026 рік погіршено до 10,01 трлн грн, а на 2027 рік — до 11,135 трлн грн.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українські медіа зосереджуються на тому, що Нацбанк одночасно ухвалив рішення щодо ставки, переглянув інфляційний прогноз і погіршив економічний прогноз. Серед безпосередніх чинників посилення цінового тиску називають російські атаки на бізнес і логістичну інфраструктуру, подорожчання пального через війну на Близькому Сході та погіршення інфляційних очікувань. Окремо наголошується на наслідках блокади портів для металургії та видобутку, а також на стабільності гривні, валютному ринку, міжнародних резервах і впливі бюджетних видатків на попит на валюту.

როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები

Англомовний матеріал наголошує на самому рішенні НБУ та його заявлених цілях — стабільності валютного ринку й стримуванні інфляції. Наводиться той самий макроекономічний контекст: загальна й базова інфляція, траєкторія інфляції на 2026–2028 роки, скорочення ВВП у третьому кварталі та умовне відновлення у 2027–2028 роках. Окремо підкреслюється роль міжнародного фінансування для макрофінансової стабільності, підтримки резервів і інвестицій в оборонну промисловість, а також необхідність виконання реформ. Обсяги міжнародної допомоги у третьому кварталі 2026 року були нижчими за очікувані частково через затримки з виконанням реформ; у жовтні Верховна Рада ухвалила низку законів, необхідних для розблокування фінансування від ЄС і МВФ. За прогнозом НБУ, очікувані надходження міжнародного фінансування дозволять утримувати резерви понад 62 млрд доларів у 2026–2027 роках.

სად განსხვავდება გაშუქება

Прогнози реального ВВП України на 2026 рік суттєво різняться: НБУ тепер прогнозує скорочення на 0,4%, тоді як МВФ — зростання на 1,0–1,6%, Кабінет Міністрів — на 1,6%, а Міністерство економіки розглядало сценарій зростання близько 0,5%.

კონტექსტი

Облікова ставка становила 15% у січні 2026 року, її було підвищено до 15,5% у липні та до 16% у вересні перед поточним рішенням. У липневому прогнозі НБУ очікував 10% річної інфляції за підсумками 2026 року, але вже у вересні зростання цін досягло цієї відмітки. Під час війни ставка вже підвищувалася: у січні 2022 року — до 10%, у червні 2022 року — одразу з 10% до 25%, де вона залишалася понад рік; 27 липня 2023 року її було знижено до 22%, після чого вона поетапно знижувалася.

На початку жовтня 2026 року міжнародні резерви НБУ становили 47,1 млрд доларів, чого вистачало на покриття чотирьох місяців імпорту. Чистий попит на валюту за перші два десятилі жовтня становив у середньому 172 млн доларів за безготівковим каналом, а за увесь жовтень — 182 млн доларів, через що НБУ збільшив обсяги валютних інтервенцій. НБУ зазначив, що збільшення бюджетних видатків підвищило попит на валюту, а руйнування логістики скоротило її пропозицію, передусім з боку агропромислового комплексу та металургії.