რუსეთი თანახმდა სამგვარო მოლაპარაკების განაცხლებას, მოლაპარაკების ფონზე კი შეიძლება ნატო ის მოთხოვნის სადისახლებს

რატომ არის მნიშვნელოვანი

სამგვარო ფორმატის განაცხლება ხელახლა ქმნის ომის განახლების კანალს და შეიძლება ხელი შეუწყოს უკრაინისა და რუსეთის პოზიციებს. თუმცა მოლაპარაკებები სამგვარო წყაროების შეფასებით შეიძლება გამოიყენებოდეს ნატოს შესანიშნავი შემცირების მოთხოვნის წარდგენისთვის, მათ შორის ქვეყნები, რომლებიც რუსეთს საზღვრიდან ეზღვრის მხარეს აქვს, შეიძლება დაზარალდეს. პირველი შეხვედრის �результат наразі не очікується, однак вона може визначити, чи залишаться переговори орієнтовані на Україну, чи переростуть у дискусію про НАТО та повоенну систему безпеки Європи.

რა მოხდა

Росія погодилася технічні тристоронні переговори з Україною та США в Абу-Дабі наступного місяця після тривалої паузи у Вашингтон-mediated переговорах. Юрій Ушаков повідомив про готовність Росії відновити переговори у перших десяти числах листопада, а в іншому повідомленні додав, що вони можуть відновитися після 4 листопада. Київ і Вашингтон намагалися переконати Москву провести зустріч на тиждень раніше, однак станом на вечір 25 жовтня остаточного підтвердження зміни дати не було.

Ушаков заявив, що перша зустріч може бути пробним періодом, і Москва не очікує на ній значного прогресу. Українська переговорна команда також не очікує прорыву: предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів. За повідомленням дипломатичних джерел, Росія може використати переговори та залучення європейських країн, щоб отримати поступки щодо НАТО. Володимир Зеленський одним із можливих результатів назвав підготовку зустрічі лідерів для обговорення завершення війни. Також Дмитро Пєсков допустив, що на переговорах можуть обговорюватися територіальні компроміси, хоча Зеленський назвав це питання «червоною лінією» для України.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українські джерела розглядають повернення Росії до переговорів як мінімально необхідний результат останніх контактів американських представників із Володимиром Путіним. Українська сторона прагне перенести розмову з вузьких і невирішуваних територіальних претензій Москви до ширшої теми — майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Водночас у Києві не очікують швидкого прориву й вважають, що предметні домовленості можуть потребувати щонайменше кількох раундів. Україна також наголошує, що питання територій є «червоною лінією» і мають обговорюватися лише на рівні лідерів.

როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები

Міжнародний план насамперед стосується відновлення переговорного процесу за посередництва США та ймовірної участі Європи. Значна увага приділяється можливому скороченню присутності НАТО до рівня 1997 року, що потенційно означало б виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. У цьому контексті залишається позиція Володимира Путіна, який неодноразово називав розширення НАТО однією з корінних причин війни проти України. Європейські посадовці не мають наміру поступатися вимогами Москви, а НАТО вже відкидало вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Безпекове тло створює посилення російських гібридних атак і провокацій проти європейських країн, які підтримують Україну.

სად განსხვავდება გაშუქება

Місце проведення переговорів описували як Абу-Дабі, але деякі джерела в уряді США називали також Швейцарію можливим місцем. Дати також різнилися: Росія пропонувала переговори в десятих числах листопада, тоді як інша заява вказувала на готовність відновити їх після 4 листопада. Кремль визнав, що територіальні компроміси можна було б обговорювати, натомість Україна назвала територіальні питання «червоною лінією», яку слід вирішувати лише на рівні лідерів.

კონტექსტი

Росія раніше заявляла, що не бачить можливості для переговорів до кінця зими, але потім погодилася на відновлення тристороннього формату. Попередній раунд у першій половині 2026 року зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до перемир’я через вимоги Путіна віддати частину Донбасу, яку російські війська ще не захопили. У січні 2022 року НАТО погодився обговорювати занепокоєння Москви, але відхилив вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн, які раніше входили до радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році.