რუსეთი მზად არის სამოცარი მოლაპარაკების განახლებისთვის 4 ნოემბრის შემდეგ

რატომ არის მნიშვნელოვანი

სამოცარ მოლაპარაკების განახლება შეიძლება ხელახლა відкрити directly negotiations about ending the war in Ukraine after a long pause. თუმცა რუსეთის მიერ შეხვედრის საწყისი და ტექნიკური ხასიათრის შესახებ განცხლება განმარტავს, რომ თავაჯახ არ შეიძლება მიიჩნევს, რადგან შესაძლოა გარეშე რუსულ-ამერიკანური გამოსვლა უკრაინას უსაფრთხოებიდან залежно залежить. ევროპის ჩართვა და შესაძლო მასშტაბები შეიძლება განსაზღვროს, თუ როგორ იქნება წარმოდგენია უკრაინის იнтереси და დასავლეთ ქვეყნების უსაფრთხოება. უკრაინული პოზიცია — ომის გაყინვა მიმდინარე ხაზზე, დაკარგული ტერიტორიების არაღი მიება და დაკარგული ტერიტორიების რუსულ სამყოფოდ არაღი მიება — განსაზღვრავს კიევს რა შоронка позицій, з якими Київ може прийти до столу.

რა მოხდა

რუსეთის პუტინის თანამშრომი იური უშახკოვი განაცხლა, რომ მოსკოვი მზად არის 4 ნოემბრის შემდეგ უკრაინასა და ამერიკასთან სამოცარ მოლაპარაკების განახლებისთვის. მისი განცხლებით, პირველი შეხვედრა буде мати попередній, „пристрілювальний“ і технічний характер, а суттєвих результатів від неї очікувати не слід. Як повідомляв Ушаков, сторонам ще потрібно працювати над досягненням мирної угоди щодо України.

Перед цим, 21 жовтня, Володимир Путін повідомив спецпосланнику Дональда Трампа Стіву Віткоффу про готовність відновити тристоронні зустрічі. За повідомленнями, Віткофф передав Путіну документи або пропозиції мирного врегулювання, підготовлені після консультацій з українськими та європейськими лідерами в Осло. Ушаков водночас стверджував, що ці пропозиції містять мало корисного з погляду Москви.

У Києві повідомляли про готовність до переговорів у будь-який час. Володимир Зеленський 23 жовтня повідомив про плани провести тристоронню зустріч на рівні команд у першій половині листопада. Наступний раунд може відбутися в Абу-Дабі або Швейцарії.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українські джерела наголошують на позиції Києва: Зеленський заявив, що готовий укласти угоду про припинення війни за умови замороження бойових дій за нинішньою лінією зіткнення. Україна також наголошує, що не визнаватиме тимчасово окуповані території російськими і не погодиться добровільно залишити додаткові території. Окремо Зеленський послідовно виступає за залучення Європи, оскільки війна впливає на безпеку всіх країн континенту. Український план на листопад передбачає спочатку тристоронню зустріч на рівні команд, тоді як російські офіційні представники називають 4 листопада дедлайном для відновлення переговорів.

როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები

Міжнародне висвітлення зосереджується на ймовірному відновленні переговорів у листопаді та на можливих майданчиках — Абу-Дабі та Швейцарії. Окремо повідомляється про підготовку саміту Росія–Китай–США на полях форуму АТЭС 18–19 листопада в Китаї. Цей контекст контрастує зі скромними очікуваннями Кремля від першої тристоронньої зустрічі, яка, за словами Ушакова, має бути переважно технічною.

სად განსხვავდება გაშუქება

Джерела розходяться щодо часу відновлення переговорів: російські офіційні представники називають 4 листопада наступним дедлайном, тоді як Україна повідомила про плани провести тристоронню зустріч на рівні команд у першій половині листопада. Також є відмінності у формулюванні ролі Європи: російські представники наголошують, що її позиція може бути ключовою, а українське висвітлення підкреслює послідовну вимогу Києва про долучення Європи до переговорів.

კონტექსტი

Останній раунд тристоронніх переговорів Росії, США та України відбувся 17–18 лютого 2026 року в Женеві. До нього сторони зустрічалися 23–24 січня та 4–5 лютого в Абу-Дабі. Плановане продовження переговорів було відкладено через початок бойових дій Ізраїлю та США проти Ірану. 4 листопада в Росії є Днем народної єдності та, за словами Ушакова, наступним дедлайном для переговорів. Також повідомлялося про підготовку тристороннього саміту Росія–Китай–США 18–19 листопада в Китаї на полях форуму Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці.