აბუ-დაბის მოლაპარაკებაზი შეთანახდა ვახლად უხდევი პყრავლების გაცვლის შესახებ შეთანახდეობა

რატომ არის მნიშვნელოვანი

ვახლად უხდევი პყრავლების გაცვლის მომზადება აბუ-დაბის მოლაპარაკების მთავარი პრაქტიკული შედეგია. მისი მასშტაბი და დრო ჯერ არ არის დასაბამი, однаში სავარაუდოდ მნიშვნელოვანი უნდა იყოს წინა მსგვლევ გაცვლებზე მეტი. მოლაპარაკები ასევე შეიძლება створის нові можливості для подальшої дипломатії, хоча територіальні питання, безпекові гарантії та ширші вимоги Москви залишаються перешкодами.

რა მოხდა

10-11 ნოემბერს აბუ-დაბიში უკრაინას, ამერიკისა და რუსეთის делегації провели дводенний раунд переговоров. Першого дня розмови тривали 4,5 години з урахуванням 40-хвилинної паузи. Українську делегацію представляли Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький; російську очолював Володимир Мединський, а Сергій Рябков уперше увійшов до її складу; США представляли Стів Віткофф та Джаред Кушнер.

Головним результатом раунду стала домовленість про підготовку масштабного обміну військовополоненими. Конкретну кількість і дату сторони не оприлюднили. Володимир Зеленський повідомив про формат 1000 на 1000 або 1500 на 1500, а також указав, що обмін може охопити до 1200 полонених.

Американські переговорники запропонували змінити межі Донецької та Луганської областей. Україна відхилила цю пропозицію, наполягаючи, що окуповані території не обговорювалися як поступка. На окремих переговорах з представниками НАТО, Єврокомісії, Британії, Німеччини, Франції та Італії сторони заявили, що майбутні домовленості мають поважати суверенітет і територіальну цілісність України та передбачати надійні гарантії безпеки.

Українська сторона також наполягає на повноцінній участі Європи в переговорах із Росією. Європейські країни ще не узгодили спільного представника. Стів Віткофф і Джаред Кушнер мали намір зустрітися з Володимиром Путіним у Москві 12 листопада, а згодом — із Володимиром Зеленським у Дубліні, щоб переглянути досягнуті в Абу-Дабі домовленості.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українські джерела наголошують на підготовці великого обміну полоненими як головному позитивному результаті, але водночас кажуть про суттєві розбіжності, які залишилися. Україна відкинула зміну адміністративних меж і наголошує на недоторканності своїх територій, суверенітеті та надійних гарантіях безпеки. Київ також вимагає, щоб Європа повноцінно брала участь у переговорах і визначила спільного представника.

როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები

Міжнародне висвітлення зосереджує дипломатичну послідовність: Абу-Дабі, потім зустріч у Москві та візит до Дубліна. Окремо розглядаються участь європейських і НАТО-представників, гарантії безпеки, питання територій і можливий обмін полоненими. Ідея про обмін України на Іран подається лише як експертна оцінка, а не як встановлена пропозиція на переговорах.

სად განსხვავდება გაშუქება

Сторони не погодилися щодо ключових питань. Україна відкинула американську пропозицію змінити адміністративні межі та стверджувала, що поступки щодо окупованих Росією територій ніколи не обговорювалися. Європейські посадовці вважали, що широкі питання безпеки не слід виносити на порядок денний до припинення бойових дій, тоді як Росія вимагала комплексної угоди про європейську архітектуру безпеки як частини будь-якої угоди про перемир’я. Оцінки масштабу обміну також різнилися: сторони не оголосили загальної кількості, Зеленський згадував формати 1000 на 1000 або 1500 на 1500 та оцінку до 1200 полонених.

კონტექსტი

Переговори тривали два дні в Абу-Дабі та охоплювали делегації України, США і Росії. Паралельно відбулися зустрічі делегацій України та США з представниками НАТО, Єврокомісії, Британії, Німеччини, Франції та Італії, без участі Росії. Москва прагнула домовитися про ширшу угоду щодо безпеки Європи, виведення українських військ із частини сходу України та скорочення присутності НАТО у Східній Європі. Європейські країни на момент переговорів ще не призначили спільного представника для переговорів із Росією.