გამოქვეყნდა: · განახლდა:

უკრაინული ძალები ფაქტობით შეაჩერეს რუსულ ნავთქვალზეცვნელ ქვეყნებზე თავდასხმას

უკრაინული სამხედრო ძალები რუსულ ნავთქვალზეცვნელ ქვეყნებზე თავდასხმებს ფაქტობით შეუჩერეს. ეს გადაწყვატ subsequ აშშში მოხდა ამერიკის პრეზიდენტ დონალდ ტრამპის ზეგარდემზე, რომელმაც ვოლოდიმირ ზელენსკისგან შეჩერების მოთხოვნა გამოცხადა. თანადამხარე პოზიციის ფონზე უკრაინული დროებით შეჩერებას ვრჩევს, თუმცა ზელენსკის зеленгьори: არასაქურა, ჯარიჯრდა ბრძანება ნავთქვალზეცვნელ ქვეყნებზე თავდასხმისგან თავის დაცვაზე. ამასთან, 30 ოქტომბრის რусен თავდასხმებში დნიპროპეტროვსკის რკინიგზაციურ სადგურზე დაიღუპა დაახლოებით 14 ადამიანი.

მთავარი მომენტები

  • უკრაინული ძალებმა რუსულ ნავთქვალზეცვნელ ქვეყნებზე თავდასხმები ფაქტობით შეუჩერა ახალი ოპერაციების და� заверш სამოქმედობობის შემდეგ.
  • პაუზა დაიწყო 2026 წლის ოქტომბრის დასაწყისში დონალდ ტრამპის უკრაინულ პресidentზე მეორდნობის გამო.
  • ზელენსკი თქვა, რომ სამხედრო ძალებს ნავთქვალზეცვნელ ქვეყნებზე თავდასხმის აკრძალვის მუდმივი ბრძანება არ აქვს.
  • ჯარიჯრდა ის მიიჩნევს, რომ შეიძლება ხელახლა განახლდეს თავდასხმები, თუ буделы такие решения приняты.
  • დაინაის სპეციალური წარმომადგენელმა დევიდ კუშნერმა 20 ოქტომბრის ოსლოში განაახლა ტრამპის მოთხოვნა და запропонував 30-დღიან პაუზას.
  • სამოქმედობობის განმავლობაში დნიპროპეტროვსკის რკინიგზაციურ სადგურზე დნიპროს მიერ დარტიკуილის დარტიკული მოხვედა და დაიღუპა დაახლოებით 14 ადამიანი; 14 დაზარალებული პერსონალიდ.
  • მაროვა, საერთაშორისო კომისიამ შემოთახავას შესთავაზა 45 მილიარდ ევროს ოდიდვონის გამოყენება უკრაინული ოდიდვონის საჭიროებისა და 2027 წლის ბიუჯეტის მხარდასაჭერ სადგურებისთვის.

რატომ არის მნიშვნელოვანი

ნავთქვალზეცვნელ ქვეყნებზე თავდასხმებზე პაუზა ამართულ ოკრებინის ენერგეტიკულ ინფრასტრუქტურაზე ზეგარდემობას ამცირებს იმ დროს, როცა უკრაინული сторона розглядає ці атаки як спосіб обмежити რუსეთის სამხედრო ფინანსირებას. განუყოფელობა აჩვენებს, რომ უკრაინული დამოკიდებულість ამერიკული მხარდაჭერის, რადзу გზავრობის, Patriot-ის та ППО та Starlink-ის მხრით მგრძნობის გამო ქმნის მგრძნობის მხრі. ეს не передбачає повного призупинення українських операцій: безпілотники продовжували атакувати інші цілі у Росії. Якщо пауза триватиме до завершення проміжних виборів у США або довше, це може вплинути на російські нафтові доходи та українські бойові можливості. Україна в обмін просила кращого захисту власної енергетичної інфраструктури, але жодна з її пропозицій не була ухвалена США.

რა მოხდა

У середині жовтня українські підрозділи, які здійснювали далеконогінні удари, отримали вказівку завершити вже розпочаті операції та фактично призупинити кампанію проти російських нафтопереробних заводів. Зеленський погодився з рекомендацією міністра оборони Євгенія Хмари тимчасово утриматися від ударів через делікатну дипломатичну ситуацію, але залишив військовим можливість самостійно ухвалювати рішення про відновлення атак. Під час паузи українські безпілотні підрозділи продовжували атакувати інші типи цілей у Росії.

Ситуація розвивалася на тлі гострої кризи у відносинах між США та Україною. SpaceX у середині жовтня обмежив використання Starlink в Україні, що вплинуло на операції безпілотників. Повноцінну роботу сервісу 24 жовтня відновили після телефонної розмови Трампа з Ілоном Маском. Американські та українські посадовники заперечували зв’язок між обмеженням Starlink і паузою в ударах по НПЗ.

20 жовтня в Осло Джаред Кушнер, який долучився до зустрічі дистанційно через хворобу, передав Зеленському вимогу Трампа припинити удари по російських НПЗ. За повідомленнями, Кушнер запропонував 30-денну паузу як спосіб подяки Вашингтону за посередництво у переговорах. Американський посадовник назвав розмову «дуже жорсткою».

Паралельно Росія продовжувала завдавати ракетних і дронових ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі. 30 жовтня безпілотник влучив у платформу залізничної станції в Дніпропетровську, де стояли приміський і пасажирський потяги. Унаслідок атаки загинули щонайменше 14 людей, ще 14 отримали поранення, зокрема шестеро — у важкому стані через осколкові поранення. В окремій ракетній атаці на Київ загинула одна людина, також пошкоджено будівлі та виникли пожежі. В атаці безпілотника на Запорізькій АЕС загинув працівник станції.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українське покриття наголошує, що пауза була неофіційною та почалася після рекомендації Євгенія Хмари через делікатну дипломатичну ситуацію. Український уряд не оголошував про формальне призупинення атак. Акцент робиться і на словах Зеленського, що військові не мають постійного наказу утримуватися від ударів по НПЗ і можуть відновити їх за власним рішенням. Окремо наголошується на продовженні атак безпілотників по інших російських цілях, вимозі посилити захист української енергетичної інфраструктури та безперервних російських атаках на українські міста й енергетичні об’єкти.

როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები

Міжнародне висвітлення подає паузу як наслідок американського тиску та вимог Дональда Трампа. У фокусі перебувають можлива тривалість паузи до проміжних виборів у США, політична чутливість цін на енергоносії та людські наслідки російських атак. Також підкреслюється, що продовження війни створює для України дилему між обмеженням ударів по російській нафтовій інфраструктурі та захистом власної енергетичної інфраструктури.

სად განსხვავდება გაშუქება

Українські та європейські посадовники неоднозначно описували призупинення ударів по НПЗ: воно не було офіційно оголошене, а українські та американські посадовники заперечували його формальний зв’язок з обмеженнями Starlink. Окрема розбіжність стосується причин зростання світових цін на пальне: Трамп звинувачував у цьому Україну, тоді як енергетичні експерти переважно пов’язували високі ціни з війною між США та Іраном.

კონტექსტი

Пауза почалася в середині жовтня після того, як українські підрозділи, що виконували далеконогінні удари, отримали вказівку зупинити кампанію проти НПЗ після завершення розпочатих операцій. Її передумовали закид Трампа, що атаки на російські НПЗ сприяють зростанню цін на пальне, та поради європейських союзників врахувати політичну чутливість енергетичних цін перед проміжними виборами у США. Паралельно SpaceX обмежив Starlink для України, а 24 жовтня повноцінний сервіс відновили після розмови Трампа з Маском. Росія впродовж паузи продовжувала атакувати українські міста та енергетичну інфраструктуру.