რუსეთმა უკრაინას ბალისტიკური კრაკეტებითა და უკნაკნამეტყ დრონებით დარტქა
რუსეთმა ოქტომბრის 30 ღამეს უკრაინას მასიური კომბინირებული საჰარტია მიაწვდა, რომელიც Киევსა და კიდევ შვიდ რეგიონს მოისცა. ძირითადი სამიზნე ენერგეტიკა იყო. კიევში ატაკის დროს ერთი ადამიანი გაიგონცა, ще четверი დაზარალდა, და დაინარავდა საცალი მობილიტემ. დღევღამე 07:30-ს უკრაინული საჰარტიამ შეიწყვი 99 მტკიცებულ სამიზნეს, მათ შორის სამ მიმართულ საჰარტიას და 96 უკნაკნამეტ დრონს.
მთავარი მომენტები
- ოქტომბრის 30 ღამეს რუსეთმა გამოუცხადა ბალისტიკური კრაკეტები, ოთხი მიმართული ავიაციური რაკეტა და 113 სარეზე უკნაკნამეტი დრონი
- კომბინირებული დარტყის ძირითაჭი მიმართკები იყნენ კიევის, პოლტავისა და დნიპროპეტროვსკის რეგიონები
- 07:30-ის მდგომარეობით უკრაინული საჰარტია შეიწყვი 99 მტკიცებულ სამიზნეს: სამ მიმართულ ავიაციურ რაკეტასა და 96 უკნაკნამეტ დრონს
- სამизე ადამიანის გარდაცვლილია და ოთხი დაშვალებულია
- ვარაუდანი დარტყა დაფიქსირდა 17 ლოკაციაზე, ხოლო უკნაკნამეტების ნამresidues ჩან fell 5 ლოკაციაზე
- კიევის დნიპროვსკის რაიონში დაირტყო ორი უკნაკნამეტი გამოჩნდა და დაზარალდა დასახelitი ნерівний სამშობლო და პარковані автомобілдері
- დნიპროში ენერგოინფრასტრუქტურის დაზარალის გამო ბლეკაუტი დაიწყო, შეჩერდა მეტრო, თრამვაი და ტროლეიბუსების უმეტესობა
- სამიზნებად შერჩდა ენერგოინფრასტრუქტურა კიევშის რეგიონში, დნიპროში და პოლტავის რეგიონში
რატომ არის მნიშვნელოვანი
დარტყის მსხვილობამ ენერგოინფრასტრუქტურის დაზარალის გამო შეიძლო ხდეს მუდმივი ელექტროენერგეტიკის და საზოგადერეო �послугების �перерх. დნიპროში ბლეკაუტმან დაშვალებული მოსახლეობა და ელექტროტრანსპორტის მოქმედებლივ აქტივობა. კიევის �загибель, поранення, а также пошкодження житлових будинків показывают, что удар затронул и гражданскую инфраструктуру. Масштаб атаки и заявленная цель — энергетика — указывают на потенциальные последствия для регионального электроснабжения и повседневной жизни населения.
რა მოხდა
Атака началась вечером 29 октября, когда в нескольких регионах Украины объявили воздушную тревогу. По данным украинских сообщений, ночью Россия применила балистические ракеты «Искандер-М»/С-400/KN-23, четыре управляемые авиационные ракеты Х-59/69 и 113 ударных беспилотников, 83 из которых были реактивными. Баллистические ракеты запускались из Воронежской, Курской и Брянской областей России, а Х-59/69 — из Белгородской области. Беспилотники направлялись с направлений Орла, Курска и Шаталова, а также с временно оккупированных территорий Донетчины и Крыма.
К 07:30 30 октября украинская противовоздушная оборона сообщила о нейтрализации 99 целей: трех управляемых авиационных ракет и 96 беспилотников. Несколько аппаратов еще находились в воздухе, поэтому боевая работа продолжалась. Удары или падение обломков были зафиксированы в 17 местах, а падение обломков сбитых целей — в пяти. Под удар попали Киев и Киевская, Чернигівська, Дніпропетровська, Харківська, Полтавська, Донецька и Волинська области.
В Киеве в Днепровском районе из-за падения обломков погиб один человек; рядували частично разрушенное одноэтажное здание, а также были повреждены жилой дом и припаркованные автомобили. Еще четыре человека пострадали в Киеве, на Донетчине, Харьковщине и Волыни. В Киеве, на Киевщине и Харьковщине повреждено не менее 12 жилых домов, а в Дарницком районе вспыхнули пожары в складских и других нежилых зданиях.
Российские войска повторно атаковали железнодорожный вокзал в Днепре. Повреждение энергетической инфраструктуры привело к блэкауту, экстренным отключениям электроэнергии и остановке метро, трамваев и большинства троллейбусов. Часть электроснабжения Днепропетровской области восстановили, однако аварийные отключения сохранялись. В Кременчуцком районе Полтавщины под удар попало промышленное предприятие; предварительно сообщалось, что пострадавших нет. В Слобожанском районе Харькова были повреждены производственное здание и грузовые автомобили. В Изюме, по сообщениям источников, погиб один человек, число пострадавших выросло до 15.
როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები
Українські джерела наголошують на масштабі та складі атаки, основних напрямках удару, роботі протиповітряної оборони та кількості нейтралізованих цілей. Вони окремо повідомляють про загиблу людину та постраждалих у кількох регіонах, пошкодження житлових будинків, удар по промисловому підприємству в Кременчуку, а також блэкаут і порушення роботи транспорту в Дніпрі. Офіційні українські джерела називають енергетичну інфраструктуру головною метою атаки, описують роботу рятувальних служб і відновлення електропостачання.
როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები
У міжнародному висвітленні основний акцент зроблено на заявленій російським Міноброни цілі: виробництві безпілотників та електричних підстанціях у Києві. Міжнародний виклад зосереджується на переліку заявлених Росією об’єктів і характеризує сам удар, але містить менше деталей про локальні руйнування, людські втрати та аварійне реагування, ніж українські джерела.
სად განსხვავდება გაშუქება
Українські повідомлення різняться у формулюванні кількості нейтралізованих цілей: частина джерел називає конкретно три керовані авіаційні ракети та 96 безпілотників, а інші вказують загалом 99 збитих або подавлених цілей. Ці дані не суперечать один одному, оскільки 99 є сумою двох зазнаних категорій.
კონტექსტი
Нападу передували повітряні тривоги в кількох українських регіонах ввечері 29 жовтня. Станом на ранок 30 жовтня бойова робота протиповітряної оборони ще тривала, а кілька безпілотників перебували в повітрі.