დასავლეთის დაზვნებებით, პუტინი ომის განაგრძელებას მოსლობს ზამთარის ბოლომდე
დასავლეთის დაზვნებებით, ვლადიმირ პუტინი სერიოზულ მოლაპარაკებებზე მზად არ არის და საბრძოლო მოქმედებებს მოსლობს გასაგრძელებლად ზამთრის ბოლომდე. მისი შეფასებით, რუსეთს შეიძლება ამ პერიოდში წინაპროგება აღმოჩOADies და რაკეტისა და დრონის შეტევებით შეასუსტოს უკრაინელების მდგრადობას. ეროვნული ლიდერები კი უარყოფენ რუსეთის მაქсімალისტურ �вимогах.
მთავარი მომენტები
- დასავლეთის დაზვნებებით, პუტინი სერიოზულ მოლაპარაკებებზე არ არის მზად და ომი გასაგრძელებლად აქსის 2027 წლის ზამთრის ბოლომდე.
- პუტინი გაეროვნებოს ნაწილი უკრაინელების დონეზე აგრძელებას, включительно სამეგრო-აზიის თანამშრომების შესახებ მოლაპარაკებებში.
- რუსეთი გრძელდება მნიშვნელოვან სამხედრო დანაკალებებს, მობილიზაციისა და სამხედროების რეკრუტირების გამოწვევის გამო და ეკონომიკური არასტაბილირობის ფონზე.
- პუტინი უარყოფის ყოვლიფეროვნად გამოცხადებს, თუმცა დონალდ ტრამპი მოლაპარაკების დასაწყის მოთხოვლого.
- დასავლეთის შეფასებებით, შესაძლებელი შეთანხმების მოთხოვნები შეიძლება მოიცავდეს მთელი დონბასის გადაცემას დа ზоб’язку не вступати до НАТО.
- უკრაინელების უმღვრეველი ხელმძღვანელობა, სავარაუდოდ, ეს მოთხოვნებს დაიწყებს, რაც ა�agreementის რealistyczność-ს კიდევ უფრო შეუწყობს.
- ყოველთვირე დასავლეთის დაზვნებებით, უკრაინელებში რუსეთის 40–50 ათასი სამხედрогоосібов гинуть ან отримують тяжкі поранення.
რატომ არის მნიშვნელოვანი
დასავლეთის დაზვნებებით, უახლო პერიოდში მშვიდობის მოლოპინა სავარაუდოდ გაიწყობა. პუტინის უარის ნება ზოგადი შეჩერების მიმართულებაში ეწირა ტრამპის მოთხოვნას შეჩერების გამო, რაც შეიძლება გაართოს შარჩენების პროცესი. რუსეთის მნიშვნელოვანი დანაკალებები, მობილიზაციის გამოწვევის შესაძლებლობა და ეკონომიკური არასტაბილირობა ერთდროვად ქმნის წინაშტერებას პუტინზე და ამიტომ შეიძლება გაძლიერებს მის სურვილს ომის გაგრძელებაში. შეთანხმების პირობები, რომლებიც უკრაინელებისთვის მიუღებალია, ამ ეტაპზე შეთანხმებას რეალისტურს გამორიცხოს.
რა მოხდა
დასავლეთის დაზვნებებით, პუტინი სერიოზულ მოლაპარაკებებზე მზად არ არის, навіть незважаючи на зустріч із Дональдом Трампом. მისი намір — продовжити бойові дії щонайменше до кінця зими. Один із західних аналітиків вважає, що Путін сподівається на подальше просування армії на сході України або на ослаблення опору внаслідок ракетних і дронових атак на Київ та інші міста. За іншими оцінками, Москва також спробує посилити тиск ударами по енергетичній інфраструктурі, щоб залишити українців без тепла й світла.
Росія при цьому зазнає значних втрат, їй важко мобілізувати або набирати військовослужбовців, а економіка є нестабільною. Водночас війна допомагає Путіну стримувати внутрішню критику. Повідомлялося, що Путін потребує оголошення перемоги для утримання влади.
Путин также відкинув ідею часткового припинення вогню. Це суперечить вимозі Дональда Трампа припинити бойові дії. За оцінкою принаймні однієї західної розвідувальної служби, можливі умови угоди передбачали б передачу Росії всього Донбасу та зобов'язання України ніколи не вступити до НАТО. Володимир Зеленський та інші високопосадовці Києва, ймовірно, відхилили б ці вимоги.
Дипломатичний процес при цьому продовжується. 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори України, США та Росії, а 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві та зустрілися із Зеленським у Дубліні. У Берліні паралельно планувалася зустріч представників США, України та Європи для напрацювання подальших переговорних кроків.
როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები
Українське інформаційне тло наголошує на тому, що Путін не готовий до серйозних переговорів і має намір продовжувати війну взимку. Оцінки також акцентують увагу на російських втратах, труднощах мобілізації та економічній нестабільності, але водночас наголошують, що війна допомагає Путіну придушувати критику. Окремо розглядаються людські втрати Росії, а також ризик посилення дронових, ракетних атак і ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
У дипломатичному вимірі українська позиція наголошує на участі України та Європи у безпекових домовленостях. Зеленський заявив, що готовий винести питання про вихід з Донбасу на громадське обговорення, якщо союзники підтвердять пакет гарантій безпеки. Українські переговорники також відхилили запропоновану американцями зміну меж Донецької та Луганської областей.
როგორ აშუქებენ საერთაშორისო წყაროები
Міжнародний погляд зосереджується на оцінці намірів Путіна, його відмові від часткового перемиря та суперечності між нею і вимогою Трампа зупинити бойові дії. Посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє вказав на важкий економічний і політичний стан Росії та потребу Путіна у війні для зміцнення лідерства. Європейські посадовники і лідери наголошують на відкиненні російських вимог щодо архітектури безпеки та вимагають, щоб Москва підтвердила готовність до миру діями, зокрема припиненням щоденних ударів по Україні.
Окремий фокус — зустрічі у Китаї та Берліні. Європейські посадовники також побоюються, що участь Путіна в саміті може допомогти Росії виглядати рівною США та Китаю. Водночас європейські дипломати сумніваються, що справедливий і тривалий мир настане найближчим часом, а частина з них підозрює, що Москва затягує переговори, сподіваючись на послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року.
სად განსხვავდება გაშუქება
Українські джерела неоднозначно датують і локалізують тристоронню зустріч лідерів США, Китаю та Росії. Частина повідомлень відносить її до 19 листопада та саміту АТЕС, інші — до 20 листопада та економічного саміту в Шеньчжені. Через цю невизначеність дату й місце зустрічі слід розглядати як предмет розбіжності, а не як безперечний факт.
კონტექსტი
Повномасштабна війна в Україні триває вже майже п'ять років. Тристоронні переговори України, США та Росії відбулися в Абу-Дабі 10–11 листопада, після чого американські спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Москві та з Зеленським у Дубліні 12 листопада.
13 листопада лідери ЄС домовилися, що на переговорах із Росією Європу представлятимуть інституції ЄС, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США запитали, чи готова Україна вийти з Донбасу у разі вступу до НАТО, а Зеленський заявив про готовність провести громадське обговорення за наявності підтверджених гарантій безпеки.
Вашингтон попросив Москву надати Україні гарантії безпеки за зразком статті 5 Статуту НАТО та запропонував відкласти питання про території до завершального етапу переговорів. Росія наполягає на новій архітектурі безпеки в Європі, зокрема на відведенні військ країн НАТО до позицій 1997 року. Європейські лідери відкинули ці вимоги як максималістські. Українські переговорники також відхилили зміну меж Донецької та Луганської областей, яка дозволила б Росії заявити про контроль без передачі українських міст.