გამოქვეყნდა: · განახლდა:

უკრაინა საეროვნო ბალისტიკური სისტემა FREYJA-ს ზამთარში გამოსცდის

პრეზიდენტმა ვოლოდიმირ ზელენსკმა განაცხადა, რომ უკრაინა სულოვნ � თომოვდებს ევროპას მიერ შემურველ ბალისტიკური რაკეტებისგან დაცვის სისტემა FREYJA-ს ზამთარში გამოსცდის და პირველი შედეგების მიღებას. სისტემის ინტერესი უკრაინის შეზღუდული Patriot-ის რაკეტების რეზერვს შეასწორებს; დანია პროგრამაში რადიოლოკაციური სისტემების წარმოებითა და კოორდინაციის როლით უჭერს მხარს გულისხოვლებას.

მთავარი მომენტები

  • ზელენსკის მიხედვით, FREYJA-ს პირველი გამოცდები შეიძლება ჩატარდეს ზამთარში.
  • უკრაინამ დაასრულა თავისი ნაწილი პროექტში; ათი ქვეყნის პარტნიორის დარჩენი სამუშაოების დასრულება ჯერ გრძელდება.
  • 2026 წლის ივლისში უკრაინამ და ცხრა ეвропейულ ქვეყანამ შექმნა ანტიბალისტიკური კოალიცია FREYJA-ს შესაქმნელად.
  • სისტემის საფუძველია Fire Point-ის გადამჭერი რაკეტა FP-7.x, რომელიც დაფასუნებულია 700 ათას დოლარად.
  • Patriot PAC-3-ის ერთი რაკეტის ღირება 3,8 მილიონ დოლარია.
  • დანია მიიღებს კოორდინ��ційну роль FREYJA-ს პროგრამაში, ხოლო ქვეყანაში შეიქმნება სპეციალური ოფისი.
  • დანიის ახალი დახმარების პაკეტი უკრაინას მოხვდება 4,8 მილიონზე მეტ დან კრონს, დაახლოებით 643 მილიონ ევროს მოცულობით.

რატომ არის მნიშვნელოვანი

FREYJA შეიძლება შეავსოს უკრაინის შეზღუდული Patriot ტιпа გადამჭერი რაკეტების რეზერვის ნაკლი და გაძლიეროს ბალისტიკური რაკეტებისგან დაცვა მთელ ევროპაში. პროექტი აეднуєს უკრაინულ რაკეტულ ტექნოლოგიას ევროპულ რადარებთან, სენსორებთან და სამართვად სისტემებთან. ზამთრის წარმატხაფობის შედეგეგში შესაძლებელია გარდამტეხი ეტაპის დაწყება, ხოლო დანიის რადიოლოკაციური სისტემების წარმოება და კოორდინაციული როლი გააფართოებს ევროპული მრავალობნივ მონაწილეობას პროექტში. შედარებითი ღირებულებ також важлива: повідомлено, що одна FP-7.x коштує близько 700 тисяч доларів проти 3,8 мільйона доларів за Patriot PAC-3.

რა მოხდა

Володимир Зеленський і Метте Фредеріксен провели 11 листопада в Копенгагені спільну пресконференцію. Зеленський заявив, що Україна сподівається взимку випробувати першу європейську протибалістичну систему FREYJA та отримати певні результати. За його словами, Україна не може реалізувати цей проєкт самостійно без участі європейських партнерів. Українська сторона вже завершила свою частину робіт, а десять країн-партнерів мають завершити решту.

Система створюється за принципом відкритої архітектури: країни-учасниці можуть інтегрувати власні радари або системи керування без перешкод. Україна відповідає за розробку ракети-перехоплювача FP-7.x, а європейські партнери мають забезпечити радари, сенсори та інші компоненти. Провідним промисловим партнером є українська компанія Fire Point; до проєкту також долучилися HENSOLDT, Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

Данія може зробити внесок через виробництво радіолокаційних систем, отримати координаційну роль у програмі та створити в країні спеціальний офіс FREYJA для координації співпраці оборонних підприємств і держав-учасниць. Крім того, Зеленський повідомив про новий пакет допомоги від Данії у розмірі 4,8 мільярда данських крон, приблизно 643 мільйони євро.

როგორ აშუქებენ უკრაინული წყაროები

Українські медіа зосереджуються на заяві Зеленського, завершенні української частини FREYJA та перспективах випробувань узимку. Вони наголошують, що Україна не може реалізувати проєкт без європейських партнерів, і подають систему як європейське рішення, важливе для безпеки не лише України, а й усієї Європи. Окремо увага звертається на параметри та вартість FP-7.x порівняно з Patriot PAC-3.

სად განსხვავდება გაშუქება

Джерела розходяться щодо термінів випробувань. Зеленський тепер очікує початкових випробувань узимку, а раніше називав орієнтир — кінець грудня 2026 року. Водночас попередній план Fire Point передбачав перше бойове тестування системи Freyja на середину 2027 року, а прототип системи в Україні очікують у першій половині 2027 року.

კონტექსტი

У липні 2026 року Україна та дев'ять європейських країн оголосили про створення Антибалістичної коаліції; декларацію погодили лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії 13 липня на саміті «Коаліції охочих» у Парижі. Україна розробляє ракету-перехоплювача, а десять країн-партнерів забезпечують радари, сенсори та інші компоненти. Основою проєкту є FP-7.x: швидкість польоту становить 1500–2000 метрів на секунду, довжина — 7,25 метра. Під час випробування в червні ракета, за повідомленнями Fire Point, досягла висоти 25 кілометрів. У квітні 2026 року Fire Point заявляла про плани поставити нову систему ППО на озброєння української армії у 2027 році. Виробництво системи планують розпочати після успішного випробування. Україна наразі має дефіцит ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot.